Довідка села Люча

Перша письмова згадка про село датована 1412 роком, коли відбувалось розмежування сусіднього села Березова. Сама назва походить, мабуть, від назви ріки Лючки.

У 1610 р. село купив у Влодка Матвій Яблоновський. Близько 1624 р. в Лючі збудовано перший на Косівщині замок. 1648 р. його здобули повсталі селяни., 1672 р. та 1676 р. руйнували татари.

Розташована Люча у гірській місцевості на північно-східному вигині Карпатської дуги за 21 км від Коломиї. Територія розселення простяглася вздовж ріки Лючки та її правих приток Рушора та Акри, котра при погляді з висоти пташиного польоту нагадує обриси латинської літери “V”. Приблизно посередині її знаходиться найгарніша в околиці гора Камінь, що височить над селом.

Люча межує з смт. Яблуновом та селами Нижній Березів, Космач, Акрешори. Висота над рівнем моря 373 м, відстань від Косова 24 км, від залізничної станції Коломия 27 км.

Вершини в межах та в околицях села: Рунок (430м), Щиі Шімі Кичера (514м), Камінь (604м), Федеровий (617м), Маґура (751м), Тарниця (801м), Піскова (1050м), Няжин, Лаз, Остра, Федицели, Жбирь. Назви лісів аналогічні назвам гір, де вони ростуть.

Село росло разом із збільшенням попиту на сіль і деревину із навколишніх лісів. Основу господарської діяльності селян тих часів становило солеваріння та лісозаготівля. В селі діяли три криниці із соляною ропою “сорвицею”. Селяни ще займались скотарством і землеробством.

565 господарств. Типові прізвища: Бойчук, Кіцелкж, Коломийчук, Лисишин, Никорович, Орищук, Полюк, рибчанський, Стефанко, Струк, Ткачук, Токарчук, Федорак. Господарства одноосібні. На території села розташована звіроферма акціонерного товариства «Підгір’я». Центральна дорога асфальтована, автобусний зв’язок з Яблуновом, Косовом, Коломиєю. Відділення зв’язку, АТС, філія Ощадбанку в Яблунові.

Природні умови гірського рельєфу і вільне розташування садиб сприяли утворенню чисельних житлових груп, що дістали статус присілків, або кутків зі своєю окремою назвою. Сьогодні Люча має їх 23: Рушір, Нижні і Вижні Лази, Бачулець, Верх, Ґлоди, Петрятин, Баньки, Мочіра, Пістинь, Мочіри, Ґрейнарівка, Підплита, Депутат, Царина, Дуброва, Медвежа, Підкичера, Гора Підрункова, Гора Піджбирна, Долішній і Горішній Кут, Центр.

Художні промисли: килимарство (О.Коломийчук), ткацтво (М.Стефанко), писанкарство (О.Слюсарчук).

Неповна середня школа побудована 1938 р., добудована в 1992 р.. Народний дім з бібліотекою (1935 р.). Турбаза на присілку Рушір на 240 місць, обслуговує понад 2 тисячі туристів щорічно. Фельдшерсько-акушерський пункт у приміщенні, побудованому на кошти емігранта С.Стефанка в 1969 р.

Релігійна громада УГКЦ, священик о.Роман Тринога. Храмові свята Вознесіння Господнє та 14 листопада (Козьми та Дем’яна).

Діє осередок товариства «Просвіта» (15 чол., гол.Г.Клим’юк). Відомі вихідці з села — лікарі М.Кіцелюк, М.Рибчанський, поет Д.Арсенич, художник М.Коломийчук. Читальня «Просвіти» тут була заснована в 1906 р. і діяла до 1939р.

Село зазнало великих жертв під час німецької окупації та комуністичного режиму. 37 чол. були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Десятки лючан були вояками УПА, в боївках полягли 15 чол., З чол. загинули на радянсько-німецькому фронті. За неповними даними, понад 100 чол. було репресовано радянською владою, в т.ч. 34 засуджено до різних термінів ув’язнення. 72 чол. депортовано до Сибіру.

Пам’ятки історії та архітектури: пам’ятний знак про знесення панщини, Символічна могила Борцям за Волю України, Церква Христового Вознесіння, Каплиця на честь Незалежності України, Каплиця Божої Матері, Біла каплиця, Червона каплиця, Каплиця На Завою, Каплиця на Долішньому Куті, Каплиця у Рушорі, Каплиця у Нижніх Лазах, Священича резиденція, Пам’ятник битви УПА з москалями, Пам’ятник воякам УПА Михайлові Лисишину та Петрові Полюку.

Пам’ятки природи: водоспад Гук, Камінь, дендрарій біля лісництва.

Сьогодні Люча — це сучасне гуцульське село, яке зберегло дух древніх традицій та всіляко старається підтримувати цей вогник. Основним напрямком подальшого розвитку села є туризм. Сьогодні у селі діє мисливсько-рибне господарство «Палетський ліс». Тут розводять зубрів, оленів, лосів, косуль, диких кабанів, декілька видів пернатих, форель, раків.

Телефонний код — 03478, поштовий індекс — 78616.

На замітку:

Косів: довідник
3.15